З 12 по 16 червня 2002 року в фінському містечку Турку проходила Сьома Нарада Європейської Мережі Медичного Капеланства. Ця Мережа є екуменічним, міжконфесійним організмом, який об‘єднує представників різних країн, конфесій та організацій, що надають пасторальну опіку в лікарнях та інших медичних закладах. Вона своїм корінням завдячує європейській християнській традиції,та створена для кращого налагодження зв‘язків, взаєморозуміння та взаємообміну досвідом. Перша така конференція відбулася в жовтні 1990 року в Берліні, а попередня – шоста нарада – в листопаді 2000 року на острові Кріт, на ній власне і було запропоновано виробити спільні (для цілої Європи) Засади для праці капеланів у сфері медичної опіки. Учасником Наради в Фінляндії був капелан Шпиталю ім.митр.Андрея Шептицького, священик УГКЦ Андрій Нагірняк
|
Засади медичного капеланства в Європі
Вступ
Засади медичного капеланства в Європі є колективною постановою, яка відображає специфіку опіки різних релігійних груп по всій Європі. А це означає універсальність даних Засад по відношенню до всіх віровизнань, та можуть послужити як посилання та супровід для формуванні духовної опіки в медичній ділянці.Титул особи, яка здійснює духовну опіку змінюється від віровизнання до віровизнання, від одної деномінації до другої, від одної традиції до іншої, від однієї нації до іншої. У даному документі вживатимуться терміни капелан та пасторальний, які є прийнятливими, але не обмежуючими.
Цей документ є результатом 7–ї Наради Європейської Мережі Медичного Капеланства; зустрічі, яка відбулась у Турку, Фінляндія, на якій були присутні представники 40 різних Церков, церковних спільнот та організацій, які представляли 21 країну Європи. Документ відображає досвід різних представлених традицій та об’єднує засади та підходи медичного капеланства в Європі та поза її межами.
1. Медичне капеланство
Капеланство охоплює пасторальне служіння у різноманітних ділянках медичної опіки, служіння екзистенціальним (насущним), духовним та релігійним потребам страждаючих і тих, хто ними опікується, звертаючись до особистісних, релігійних, культурних та спільнотних ресурсів.
2. Організація та розвиток капеланського служіння
2.1. Капеланство організоване у різноманітний спосіб в різних країнах Європи. Воно формується:
а) релігійними громадами;
б) медичними установами;
в) державною політикою медичної опіки;
г) асоціаціями капеланів.
2.2. Капеланське служіння здійснюється як клиром, так і мирянами, які отримали професійну освіту в галузі пасторальної опіки. Вони отримують призначення (післаництво) від релігійної громади (церковної єрархії) і є визнані системою медичної опіки.
2.3. Капелани працюють як повноправні учасники багатофункціональної групи працівників сфери медичної опіки.
3. Ділянки капеланської діяльності
Капелани служать пацієнтам, їх родичам та близьким, відвідувачам та персоналу:
а) проголошуючи та захищаючи необмежену цінність та гідність кожної людської особи;
б) пригадують екзистенціальний (насущний) та духовний вимір страждань, хвороби та смерті;
в) пригадують про зцілюючу, підтримуючу, провідну та примиряючу силу релігійної віри;
г) намагаються побачити духовні потреби людей з різним релігійним та культурним підгрунтям, поважаючи їх особисті переконання;
д) намагаються захистити пацієнта від небажаних духовних втручань та прозелітизму;
е) надають підтримуючу духовну опіку через співчутливе слухання та вирозуміння до тих, хто пребуває в розпачі;
є) забезпечують виконання релігійних обрядів і служіння Святих Тайн згідно з певною релігійною традицією;
ж) служать як члени багатофункціональної групи медичної опіки;
з) приймають участь та допомагають в організації навчальних програм для медичних працівників;
и) є посередниками та захисниками тих, які потребують захисту своїх прав у системі медичної опіки;
і) беруть участь та підтримують дослідницькі програми щодо духовної опіки;
ї) оцінюють ефективність наданої духовної опіки;
й) сприяють усвідомленню громадою потреб та вимог людей, яким вони служать.
4. Богословська, пасторальна та етична суть
Капеланство є джерелом в богословських, пасторальних та етичних питаннях, через залучення до програм та дискусій, а саме:
а) з богословських та пасторальних проблем;
б) щодо духовних, екзистенційних потреб та цінностей;
в) щодо етичних (зокрема, біомедичних) проблем;
г) щодо вдосконалення пасторальної медичної опіки.
5. Навчання, формація та супервізія
Всі, хто працює як капелан, отримують професійну освіту для їх служіння на відповідному рівні. Це включає:
а) богословську та пасторальну освіту;
б) знання у сфері медичної опіки;
в) практична/клінічна супервізія;
г) духовне провідництво.
Print Standards in Ukranian in Acrobat PDF Format